Универсальная бизнес страница

Микола Коперник перш за все відомий як творець геліоцентричної картини світу, який на початку XVI ст. у своїй праці De revolutionibus orbium coelestium (Про обертання небесних сфер) (вид. 1543) математично обґрунтував ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця, визначив послідовність розташування планет, обчислив їх відносну віддаленість від Сонця.

Вчення Коперника мало велике значення у розвитку природознавства, його ідеї були розвинуті в подальшому у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, Й. Кеплера, І. Ньютона та інших. Зокрема, Коперниківську систему було поточнено: Сонце розташоване у центрі не всього Всесвіту, а лише Сонячної системи.
Серед сучасників Микола Коперник був відомий не тільки як знавець астрономії, а також як державний діяч і майстерний лікар.

Народився 19 лютого 1473 р. в польському місті Торунь в сім'ї купця що приїхав з Німеччини. Був четвертою дитиною в сім'ї.
Початкову освіту він здобув в школі при костьолі святого Яна. Після смерті батька турботу про племінника прийняв на себе його дядько - єпископ Лукаш Ваченроде, брат матері.

У другій половині жовтня 1491 р. Микола Коперник з братом Анджєєм приїхав до Кракова і записався на факультет мистецтв Краківської Академії (зараз Ягелонський університет). У 1410 р. там була започаткована кафедра астрономії та астрології. У студенцькі роки Коперника її займав видатний педагог Войцех Брудзевський, який не був ортодоксальним сторонником геоцентрічної теорії й першим зрозумів, що Місяць рухається по еліпсу. Саме в Кракові Коперник зацікавився наукою про небо, прослухавши курс з астрономії, астрології та математики. Під час його навчання сталися такі астрологічні події, як поява комети, кілька сонячних та місячних затемнень.
Коперник навчався у Кракові чотирі роки, а через декілька років продовжив свою освіту на юридичному факультеті Болонського університету з відділеннями цивільного і канонічного права. В 1503 році він завершив свою формальну освіту та отримав від Феррарського университету ступінь доктора канонічного права.

Отримавши ступінь доктора канонічного права, 30-річний Коперник повернувся до Польщі і був вибраний каноніком Вармії - членом вищої духовної та адміністративної курії єпископату. Він був всебічно освічений - цивільне і канонічне право, медицина, математика і перш за все астрономія. Але, можливо, ще більш важливим було те, що в роки мандрів він спілкувався з талановитими людьми, занурившись в атмосферу справді наукового обговорення найважливіших питань і саме в ту пору, коли католицька церква досить лояльно дивилася на такі вільні міркування, не вбачаючи поки в них загрози своєму авторитету.

Кілька років Коперник жив у єпископській резиденції, в Лідзбарку і знаходився в безпосередньому підпорядкуванні єпископа, свого дядька Лукаша, будучи одночасно його секретарем і лікарем. У 1512 р. Лукаш Ваченроде помер, і Коперник оселився в місті Фромборк в одній з башт кріпосної стіни, що оточувала собор. Це приміщення, де вчений прожив понад 30 років, служило йому обсерваторією та збереглося до наших днів.

У 1533 р. Копернику виповнюється 60 років, він ще виконує окремі адміністративні та ревізорські доручення по Вармійскій єпархії. Все більше схиляється до лікарської справи, в якій здобув собі широку популярність. Астрономічні роботи не забирають більше у нього багато часу, вони давно завершені, і Миколі Копернику залишається підвести їм підсумок.

Останні роки життя

У 1542 році стан здоров'я науковця різко погіршився — його розбив параліч як наслідок інсульту. 24 травня 1543 року, маючи 70 років, Миколай Коперник помер. Згідно з легендою, коли у Нюрнберзі було нарешті видрукувано «Про обертання небесних сфер», кур'єр довіз науковцю до Фромберка перший примірник книги якраз у день його смерті. Той пригорнув книгу до грудей та полегшено вдихнувши, помер. Проте були й інші версії подій. Рідні, отримавши книгу, до останніх хвилин не хотіли показувати її автору, тому що редактор видання в самовільно написаній передмові назвав нову теорію абстрактною гіпотезою, яку «не слід вважати ні істинною, ні вірогідною», що докорінно суперечило поглядам Коперника.

Значення вчення Коперника для розвитку науки безмірно велике: воно зробило справжню революцію не тільки в астрономії, а й в усьому людському світогляді. Дійсно, з поглядом на будову Сонячної системи нерозривно пов'язане питання про положення Землі, а з нею і людини у Всесвіті. Отже, астрономія входить як суттєвий елемент у світорозуміння, що обіймає як філософські, так і релігійні питання.

До Коперника, майже протягом 15 століть, Земля вважалася єдиним нерухомим тілом Всесвіту, центральною і найважливішою частиною світобудови; всі релігії вважали, що небесні світила створені для Землі і людства. Згідно ж вченням Коперника Земля - рядова планета, що рухається навколо Сонця разом з іншими, їй подібними, тілами. Оскільки Земля позбулася свого центрального положення і стала такою ж, як і всі інші планети на небі, твердження церковників про протилежності «земного» і «небесного» втратило сенс. Виникла нова ідея - про єдність світу, про те, що «небо» і «земля» підпорядковуються одним і тим же законам. Людина перестала бути «вінцем творіння» та перетворилася на мешканця одного з планет Сонячної системи. З вчення Коперника слідував загальний висновок про те, що видимість є тільки один із проявів багатогранної дійсності, її зовнішня сторона, а істинний механізм явищ лежить набагато глибше.

Вчення Коперника змусило переглянути й інші галузі природознавства, зокрема, фізику, і звільнити науку від застарілих традицій що гальмували її розвиток. Після Коперника дослідження природи, по суті, звільнилося від релігії і розвиток науки пішов гігантськими кроками. Ф. Енгельс писав: «Революційним актом, яким дослідження природи заявило про свою незалежність і як би повторило лютеранське спалення папської булли, було видання безсмертного творіння, в якому Коперник кинув - хоч і боязко і, так би мовити, лише на смертному одрі - виклик церковному авторитету в питаннях природи. Звідси починає своє літочислення звільнення природознавства від теології ... "

Новий науковий світогляд завоював свої права в запеклій боротьбі зі старим світоглядом, затятими прихильниками якого були релігійні фанатики і реакційні вчені. Спочатку всі вони поставилися терпимо до вчення Коперника, вважаючи його систему світу лише простою геометричною схемою, більш зручною, ніж система Птолемея, для обчислення положень світил на небі. Церква не звернула уваги на філософські слідства самої можливості постановки Землі в один ряд з іншими планетами. Але вже до початку XVII ст. релігійні кола добре зрозуміли всю небезпеку для них навчання Коперника і зробили проти нього запеклі гоніння. У 1616 році декретом інквізиції книга «Про обертання небесних сфер» була внесена «надалі до виправлення» в «Індекс заборонених книг» і залишалася під забороною до 1832року.

Першим захисником вчення був Ретик, що видав «Перше оповідання», ще за життя Коперника. У 60-70 роках XVI століття завдяки працям Джона Фільда, Роберта Рекорду (1510-1558р.р.) і Томаса Діггеса, коперникове вчення отримало деяке поширення в Англії. Однак ці роботи ще не робили систему Коперника відомою широким верствам населення. Лише після того, як в Європі пролунала пристрасна проповідь домініканського ченця Джордано Бруно, геліоцентрична система світу посіла вагоме місце в думках людей.

Джордано Бруно

Бібліографія Коперника

Повне зібрання творів Коперника видав Ян Барановський у Варшаві 1854 р. як латиною, так і польською мовою.

Theophilacti scolastici Simocati epistolae morales, rurales et amatoriae, Lateinische Übersetzung der griechischen Episteln des Theophylaktos Simokates, Johann Haller, Krakau 1509.
Commentariolus, (Heilsberg, um 1509).
N.C. Meditata XV. Augusti anno domini MDXVII., 1517.
«Epistola Coppernici contra Vernerum bzw. Brief gegen Werner», 1524.
«Копернікус» (Copernicus' Denkschriften über das Münzwesen), 1522 (Deutsch) 1526.
«Трактат про монети» (Tractatus de monetis), 1528.
«De lateribus et angulis triangulorum tum planorum rectilineorum tum sphaericorum, Vittembergae per Johannem Lufft, 1542».
«Про обертання небесних сфер» (De Revolutionibus Orbium Coelestium), Нюрнберг, 1543.
Греко-латинський словник.

Вшанування Коперника

Своїм його вважають як німці, так і поляки, хоча він ще за життя переріс державні кордони й національну ідентичність.
Міжнародний союз чистої та прикладної хімії (IUPAC) затвердив запропоновану в липні 2009 року співробітниками німецького Інституту важких йонів у Дармштадті офіційну назву для 112-го елемента таблиці Менделєєва — коперницій (Copernicium — Cn).

На честь М. Коперника названо:

два кратери — місячний та марсіанський.
астероїд головного поясу 1322 Коперник.
вулиці і площі у багатьох містах світу, названі на честь видатного польсько-німецького астронома і математика, зокрема, в Україні — у Києві, Львові, Рівному, Тернополі, Костополі і Здолбунові (обидва на Рівненщині), Кадіївці (Луганщина), Мукачевому (Закарпаття), Самборі (Львівщина) та Стрию (Львівщина).
Центр науки у Варшаві.
бразильський рід пальм (Copernicia).
Монументи М. Копернику встановлено у Варшаві, Кракові, Торуні, Реґенсбурзі, Ольштині, Вроцлаві тощо. Ім'я Миколи Коперника має Торунський університет (відкритий у 1945 році). У Торуні та Фромборку діють музеї М. Коперника.

Життєвий шлях Коперника надихав і надихає художників і письменників. Різноманітним є використання образу Коперника — на поштових марках, грошах, сувенірній продукції тощо.

Пам'ятник у Торуні

Пам'ятник в Ольштині

Пам'ятник у Варшаві роботи Торвальдсена

Цікаві факти

За повідомленнями Ассошіейтед прес, в середині червня 2008 року на аукціоні «Крістіз» у Нью-Йорку продали трактат Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (лат. De Revolutionibus Orbium Coelestium). Фоліант, видрукований 1543 року, на початку торгів оцінювали у 1—1,2 млн доларів. Його власником був відомий колекціонер і астроном-любитель Річард Ґрін. Під час торгів кінцева вартість лоту досягла 2,2 млн доларів, ім'я ж нового власника лишилось невідомим.

Використані джерела:

Що трапилося з коперником. Хто такий Коперник? Микола Коперник: біографія, відкриття [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goaravetisyan.ru/uk/chto-sluchilos-s-kopernikom-kto-takoi-kopernik-nikolai-kopernik/, вільний. - Назва з екрана. - Дата публікації : 15.01.2022. - Дата перегляду : 13.02.2023.

Моця Катерина, Микола Коперник – біографія, фото і відео | Світ великих людей [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://mykniga.com.ua/biograph/mikola-kopernik-biografiya-foto-i-video-svit-velikix-lyudej.html , вільний. - Назва з екрана. - Дата публікації : 03.04.2022. - Дата перегляду : 13.02.2023.

Литвинова Олена, 10 цікавих фактів про Коперника [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/edu-and-science/_10-cikavih-faktiv-pro-kopernika/774130 , вільний. - Назва з екрана. - Дата публікації : 24.05.2017. - Дата перегляду : 13.02.2023.

Микола Коперник — цікаві факти [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://historyurok.com.ua/tsikavi-fakty/z-istorii/naukovci/pro-mykolu-kopernyka.html, вільний. - Назва з екрана. - Дата публікації : 18.01.2020. - Дата перегляду : 13.02.2023.